13:33 Меджибіж | |
Перша письмова згадка про місто - у Іпатіївському літопису від 1146-1148 рр., коли київський князь Ізяслав Мстиславич передав у власність Святославу Всеволодовичу п'ять міст, серед яких і «Межибоже». Місто відоме з XII століття як «Побужжя», що мало торгові зв'язки з іншими поселеннями Волині та Київщини. В ХІІІ столітті Меджибіж належав до Болохівської землі і мав дерев'яну фортецю з земляними валами. Ця фортеця була знищена за часів боротьби князя галицького з монголо-татарами у 1241 році. Наслідком тієї війни було знесення всіх укріплень українських міст близько 1255 року. Після цього край попав під безпосередню владу татар і залишався під нею майже 100 років. Великий князь Литовський Ольгерд завоював Поділля у 1362 році і місто стало належати до Луцької землі і потім до князівства Литовського. У 1444 році поляки приєднали Меджибіж до Польщі, створивши Меджибозьку округу. Перші відомості про мурований замок Меджибіжа у 1516 році. З 1540-го року і майже 200 років містом володіли магнати Сєнявські. У 1593 році Адам Сєнявський надав місту магдебурзьке право. ( із грамоти Адама Синявського містечку Меджибіж). Інші власники надавали ремісникам – ткачам, гончарам, ковалям, шевцям та кравцям – грамоти на підтвердження їхніх прав. Досі зберігаються п'ять пергаментних грамот Меджибізьких власників про права цехів в XVI-XVIII століттях. На самому початку повстання 1648 року фортеця була захоплена козаками, та наступного року її відбили польські війська. У 1650 році Богдан Хмельницький по дорозі до Кам'янця стояв під Меджибожем обозом, невеликий польський гарнізон фортеці був змушений залишити замок. У 1657 році угорський князь Ракоці своїми загонами теж стояв деякий час під Меджибожем. В турецьких руках місто було у 1672-1699 роках. На початку 18 століття Меджибіж постраждав від місцевого населення, коли повстанці у 1702 р. обложили замок. У 1730 році містом володіли Чарторийські. У 1831 їх майно було конфісковано за участь в польському повстанні, з того часу в замку були так звані «таборові збори» (казарма). Саме завдяки тому, що замок довго використовувався, він і зберігся до нашого часу. Статус смт із 1924 року. За радянських часів зруйновано (у 1962 р. розібрано на каміння) костел 1600 р. і келії домініканського монастиря. Знищено церкву Успіння з фресками XV сторіччя, що стояла на пагорбі з мальовничим краєвидом і напередодні війни була ще в доброму стані. На місці її поставили туалет (за даними Є. Лопушинської). Щороку в меджибізькій фортеці проходить міжнародний історично-музичний фестиваль «Стародавній Меджибіж» В 1570 році євреям Меджибожа належало 70 будинків у центрі міста. В 1648–53 роках громада дуже постраждала під час повстання Богдана Хмельницького. В 1765 році в Меджибожі було 2039 євреїв. В 1897 році євреї складали 74% населення міста (6040 з 8164). З кінця 18-го сторіччя Меджибіж став центром хасидизму — тут жив засновник хасидського руху Баал Шем Тов. Погроми початку 20-го століття, громадянська війна і більшовицька революція спричинили хвилю еміграції і частка євреїв почала зменшуватись. В 1926 році в Меджибожі жило 4614 євреїв (58,2% усього населення). З 1930-х років релігійна і культурна активність була обмежена радянською владою. Під час німецько-радянської війни єврейська громада була фактично знищена нацистами і їх посібниками. 6 Нісана за юдейським календарем (десь наприкінці травня), хасиди зі всього світу з'їжджаються в Меджибіж, відзначити початок щорічного свята Шавуот — свята дарування Творцем Тори єврейському народу на горі Синай і помолитися на місці поховання Баал Шем Това. До місця його поховання щорічно з'їжджаються хасиди зі всього світу, даючи можливість жителям Меджибожа, в якому практично немає промисловості, заробити трохи грошей, здаючи їм квартири і продаючи скромні сувеніри — хутряні шапки, вироби народних ремесел і т.і.. | |
|
| |
| Всего комментариев: 3 | ||||
| ||||
