19:31 Жовківський замок | |
Жовківський замок. Фронтальне крило (сучасний вигляд після реставрації) Чотирикутний в плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою не тільки зовні, а й зі сторони міста, замок був добре захищений від ворожих нападів. Проте, сучасний вигляд не відповідає давньому — «бракує» колон, арок, вишуканих скульптур, рову, що доходив в ширині до 17 метрів, та й сам замок просів в землю на 6-7 метрів. На другому поверсі знаходилася «татарня» чи то пак в'язниця, в яку скидали бранців-татар. Їх потім використовували для побудови міста і, фактично, вони були рабами. На верхньому ярусі вежі зберігалися замкові архіви. За переказами, навколо замку знаходився сад дружини Жолкевського неймовірної краси, та до нашого часу він не зберігся. У 1606 за замком Жолкевським був створений звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн та інше, котрий існував тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець дав назву одній із міських брам. На фасаді замку були статуї перших чотирьох власників Жовкви: Жолкевських, Давидовичів, Собєських, Радзивіллів. У подвір'ї знаходиться будинок, у якому жили власники міста. Фронтальне крило служило арсеналом, конюшнею і житлом для солдат і прислуги. При конюшні знаходився каретний двір, а при арсеналі — кузня. Східне крило було житлом для численних гостей замку. В західному знаходилися замкові кухні, пекарні, комори. Перед цим крилом дубовим водогоном витікала в корито джерельна вода. У південному, палацовому корпусі, містилися приватні покої власника замку, скарбниця, парадні зали для офіційних прийомів. До них, на другий поверх, вели парадні сходи. Також до покоїв власника примикала каплиця, зведена 1640. Вид палацового корпусу замку. Малюнок кін. XVIII століття У кінці XVII столітті замок стає резиденцією Яна ІІІ Собеського, що зумовлює оздоблення та збагачення будівлі. Трофеї, привезені з походів, поповнюють мистецьку колекцію, бібліотеку, збірку зброї. Саме у замку Ян ІІІ Собеський отримував привітання з нагоди перемоги над турками під Віднем. При кінці XVIII столітті замок продають на аукціоні. Один із власників розбирає будівлі замку — не вціліли ні парадні сходи зі статуями власників, ні каплиця, ні західна вежа. Протягом XIX—XX століть тут містилися уряди міста і повіту, гімназія. У 1915 замок був спалений російськими військами. Відбудова розпочалася у 1928, тривала до 1931, продовжувалася в 1935, але повністю не завершилася. За радянських часів частину приміщень перетворили під житлові й там мешкали жовківчани. Фактично, використання замку як квартир тривало аж до початку XXI ст. Зараз замок перебуває у важкому стані й потребує ґрунтовної реставрації — частково відновленим є тільки головний вхід. На території та у приміщеннях замку зараз діє музей, адвокатська контора, осередки кількох політичних партій, нещодавно створений Туристичний інформаційний центр та, ще від радянських часів, громадський туалет. У 2008 році розпочався проект із пониження подвір'я замку до історичного рівня. Одразу коло замку протікає річка Свиня. За одною з версій назву вона дістала через те, що у цій річці слуги гетьмана Жолкевського мили однойменних тварин. Згідно іншої легенди, річка Свиня здобула таку назву після того, як туди впав російський імператор Петро І, що перед тим випив надто багато алкоголю. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |