Главная » 2010 » Березень » 3 » Мукачевский замок - Паланок. Мукачево замок паланок.
13:45

Мукачевский замок - Паланок. Мукачево замок паланок.

У всіх путівниках туристам, які відвідують Закарпаття, радять відвідати старовинне місто Мукачево - одине з найстаріших (у письмових документах він вперше згадується в ІХ ст.) І найбільш інтернаціональних міст України. Про саме місто Мукачеве можна говорити дуже довго - без сумніву це перлина української урбоісторіі - але це тема іншої розповіді, а перлиною самого Мукачева є його замок - "Паланок", і гріх, побувавши в Мукачевому не відвідати цю пам'ятку історії та військової архітектури.

   Посеред широкої рівнини, якою є долина Латориці, в південно-західній частині Мукачевого одиноко височіє гора. Верхівку гори вінчають башти старовинного замку. Небагато в Україні пам'яток подібних до цієї. Русини-українці, угорці, волохи, австрійці та інші народи протягом майже тисячі років історії фортеці проливали піт і кров у її могутніх стінах. Сотні штурмів та облог пережив Паланок. Безліч разів міняв він своїх власників. Князі і королі, графи і барони прагнули володіти ним. Служив замок і королівською резиденцією, і князівськими хоромами, і столицею бунтівній Трансільванії, і центром угорських повстань проти австрійців, і австрійським форпостом, і сховищем святої корони, і суворою політичною в'язницею. Що й говорити - роки, події, люди наклали відбиток на сучасний вигляд замку.

   Замок "Паланок" розташований на горі вулканічного походження 68-метрової висоти. Здалеку він виглядає монолітною невеликою кам'яною будівлею, а з близької відстані - це каскад терас з різноманітними спорудами - стінами, баштами, будинками. Загальна площа замку 14 тис. кв. метрів і складається він з трьох частин - Верхнього, Середнього і Нижнього замків. Найстаріший - Верхній замок (XIV-XVI ст.) - Знаходиться на вершині гори; Середній замок (XVII ст.) - На терасі, на 6 метрів нижче і Нижній замок (XVII ст.) - Ще на 10 метрів нижче. Сучасного вигляду замок придбав на початку XVII століття, коли була закінчена забудова всіх чотирьох терас Замкової гори.

   Комплекс замку в плані є витягнутим кілька скошеним прямокутником. Він весь оточений сухими ровами 10-12 метрової глибини і кам'яними стінами в 3-3,5 метра завтовшки. Навколо замку розміщено вісім бастіонів побудованих в XVII столітті, раніше на бастіонах розташовувалася артилерія. Біля воріт в Нижній замок, будівництво якого закінчили в 1670 році, стоять два кулеподібних бастіони, що прикривали вхід в разі небезпеки. Раніше поряд з Нижнім замком стояла сторожова башта, залишки якої можна побачити і сьогодні. Нижній замок був основним місцем дислокації замкової варти, від Середнього замку його відділяв рів з підйомний міст.
 
Довкола Середнього замку розміщено чотири бастіони. Замок має великий внутрішній двір оточений дво-триповерховими будівлями. У Середньому замку раніше містилися казарми для гарнізону, арсенал, рицарський зал, кухні, комори. За Середнім замком підносяться кам'яні стіни зведені в ХІV столітті - це стіни Верхнього замку, в дво-триповерхових будівлях якого була колись резиденція власників замку. З північної сторони Верхній замок захищають два бастіони. У ньому розміщені княжі палати, три круглі башти, замкова каплиця (раніше тут була замкова церква). У внутрішньому дворі знаходиться замковий колодязь - унікальна споруда глибиною 85 метрів.

   Навколо Замкової гори ще в XVI столітті був викопаний водяний рів, укріплений дубовим частоколом - паланком. Від цього паланка відбувається і сучасна назва замку (хоча і рів і частокіл давно зруйновані).

   Археологи допускають, що зміцнення на горі неподалеку сучасного Мукачева стояло ще в ІХ столітті, хоча точної дати заснування замку сучасники не знають. У ІХ-Х століттях територія Закарпаття належала до земель Київської Русі, відповідно Мукачівський замок у первісному вигляді був російським. Причиною появи замку стало вигідне стратегічне положення на шляху кочових племен (спочатку угрів, потім половців). Набіги кочівників повторювалися дуже часто, але жодного разу Мукачевський замок захоплений не був. У ХІ столітті Угорське королівство захопило Закарпаття, саме цим періодом датуються перші письмові згадки про Мукачівський замок. З тих пір замок став угорським.

   Угорська хроніка свідчить що укріплена кам'яними стінами в період правління короля Ласло цитадель в 1086 році витримала п'ятиденний облогу і штурм половців хана Кутеська (тоді половці спустошили Закарпаття, але Мукачівський замок взяти не змогли). Не взяли замок навіть орди Батия, які пройшли Закарпаттям в 1241 році (цього робити вони навіть не намагалися). Після їх відходу фортецю значно укріпили, на випадок нового монголо-татарської навали.

   З ХІІІ по ХІV століття замок був власністю угорських королів династії Арпадовічей і королів династії Анжу - Карла Роберта, Людовіка Великого, Єлизавети Анжуйської. Він охороняв військово-стратегічні шляхи і мав постійний гарнізон на чолі з капітаном. Основні споруди тодішнього замку були виконані в романському стилі. Замок складався з однієї квадратної башти-донжона - модного у той час фортифікаційної споруди (вона не збереглася до наших днів).

   Військово-стратегічне розташування замку сприяло зацікавленості в ньому угорської королівської династії. Але в кінці ХIV століття Паланок отримав нового власника - їм став родич угорського короля Жигмонда, подільський князь Федір Корятович.
Корятович приїхав до Угорщини просити про військову допомогу у Жигмонда проти литовського князя Вітовта, але взамен король запропонував Корятовичу залишитися в Угорщині. У 1396 році Корятович став тимчасовим володарем Мукачівської та Маковецькій доміній Угорського королівства. Його резиденцією став Паланок.

   З Корятовичем почалася нова ера існування Мукачівського замку. Сталася корінна перебудова існуючих будівель фортеці і будівництво нових. Паланок почав виконувати не лише оборонну функцію, але і житлову, адже до башти-донжону, яку стали називати Старою, прибудували кам'яну двоповерхову споруду - житло для княжої сім'ї і челяді. У 1401 році замковий двір обнесли сухим ровом і кам'яною захисною стіною заввишки до 10 метрів. Замок придбав прямокутну форму в плані. На кутах захисної стіни звели циліндрові башти (три з них збереглися до наших днів). Ворота в замок розташували по центру кріпосної стіни, між двома баштами.

    У дворі Верхнього замку стоїть криниця. Її глибина 85 метрів, діаметр верхньої частини 2,5 метра. Спорудили колодязь саме за часів Корятовича. У разі тривалих облог він повинен був забезпечувати захисників питною водою. У стінах колодязя до глибини 71метр було видовбано щаблі. На глибині 83 метри розміщувалися два резервуари для зберігання води. Кажуть, що раніше існував підземний хід, який сполучав замок з містом і починався саме в колодязі. Про спорудження замкового колодязя існує чимало легенд. За однією з них колодязь довбали кілька років, але до води добратися не могли. Тоді князь пообіцяв щедру винагороду тому, хто продовбає колодязь до води. І до води добралися - знайшовся умілець, який продовбав колодязь. Звичайно, це був чорт... Воду з колодязя набирали до 1897 року.

   Федір Корятович, значно зміцнивши фортифікаційну систему замку, поповнив і його військовий арсенал - на стінах і баштах встановили 164 гармати. За часів князя Корятовича замок займав лише верхню терасу Замкової гори. Сама гора була обнесена водяним ровом і дубовим частоколом - паланком. Тоді замок і отримав свою сучасну назву.

   Після смерті Федора Корятовича в 1414 році Мукачівський замок перейшов у володіння його вдові - княгині Ользі, а після її смерті в 1418 році володарем замку став регент (тимчасовий правитель) Угорського королівства Янош Гуняді.

   Довгий час Паланок був майоратним замком угорської корони. Але період могутності Угорського королівства закінчився в 1526 році, після того, як королівське військо було вщент розбите турками в битві під Могачем, а південні регіони країни перейшли під владу Османської імперії. Почався період боротьби за сфери впливу в Угорщині між Австрійською династією Габсбургів і князями, Трансільванії. Власники Паланка почали мінятися дуже часто.

   У середині XVI століття Мукачівський замок захопили австрійці. Під час облоги його сильно пошкодили. Згодом, після поразки австрійської армії під Хустом, Паланок знову став угорським. У 1570 році король Максиміліан ІІ віддав його, разом з усією Мукачівської домінією сім'ї Гашпара Магочі. Ця сім'я володіла замком до 1595 року. У 1595 році, за домовленістю між королем Рудольфом і князем, Трансільванії, Жигмонда Баторі, Паланок перейшов у власність князівства Трансільванії. Його новим володарем став воєвода Жигмонд Ракоці.

   У XVI-XVII століттях продовжилася забудова Замкової гори. На терасі, нижче Верхнього замку, побудували "Нижній" і "Передній" замки. "Передній замок" являв собою укріплення воріт - "барбакан". Згодом ці два замки утворили Середній замок.
У 1625 році власником Мукачівського замку став князь Трансільванії Габор Бетлен, але вже через чотири роки замком знову оволоділа сім'я Ракоці. Дьордь ІІ Ракоці перетворив замок на столицю свого князівства. Після смерті Дьордя II в 1648 році його дружина Жужанна Лоранфті продовжила реконструкцію замкових укріплень. Саме вона побудувала Середній і Нижній замки.

   До 1660 року Мукачівським замком правил Дьордь ІІ Ракоці. Після смерті Дьордя ІІ у фортеці оселилася його вдова Софія Баторі з сином Ференцем ІІ Ракоці. Софія, фанатична католичка, мала прогабсбурскую орієнтацію, а її син, протестант - антігабсбурскую. У 1670-1671 році Ференц ІІ брав участь у змові проти австрійців, який зазнав невдачі. Після невдалої змови Ференц ІІ Ракоці відійшов від політики і незабаром помер. У замку залишилася його вдова, дочка хорватського правителя Ілона Зріні і двоє дітей - син Ференц (майбутній керівник угорського визвольного повстання) і дочка Юліана. Саме до Ілони Зріні перейшов Паланок після смерті Софії Баторі, і саме з нею пов'язана одна з найбільш яскравих сторінок історії замку.

   Після смерті Ференца ІІ Ракоці Ілона Зріні удруге вийшла заміж. Її новий чоловік, відомий угорський політик Імре Текелі, був прихильником Туреччини. Через його відносини з турецьким султаном і політичні інтриги в 1685 році австрійські війська, які вели у той час запеклу війну з турками, оточили Мукачівську фортецю. Імре Текелі в той час був у Туреччині, тому оборону замку очолила Ілона Зріні. Перші сім місяців правителька успішно відбивала штурми австрійців. У квітні 1686 року австрійці зняли облогу, але на початку 1687 - знову почали її. 27 місяців тривала героїчна оборона Мукачівського замку. На початок 1688 року він був єдиним нескореним австрійцями пунктом Трансильванського князівства. Після безлічі марних спроб узяти замок, австрійці пішли на обман - вони сфабрикували лист, ніби-то б від Імре Текелі, до захисників Паланка. Брехливе послання закликало захисників припинити оборону. Піддавшись обману, 15 січня 1688 року Ілона Зріні підписала акт про капітуляцію.

   З 1688 року замок потрапив під владу австрійців. За наказом імператора Леопольда Другого була виконана реконструкція замку, завдяки якій він придбав сучасний вигляд. Замок відбудували відповідно до фортифікаційних вимог того часу. Були знесені високі башти і старий донжон, систему оборони перенесли від стін на вершині Замкової гори до її підніжжя. Замок придбав вид низької фортеці з виступаючими бастіонами і декількома лініями польових укріплень під горою.

   Не встигла закінчитися реконструкція, як Паланок потрапив у вир національно-визвольного угорського повстання (у якому активно брали участь русини-українці) і знову змінив власника. Ним став керівник повстання Ференц ІІ Ракоці. Перша спроба захоплення Мукачева і замку (у 1703 році) була невдалою. Тоді австрійський гарнізон, за підтримки військових частин генерала Монтекуколлі, відбив напад повстанців і витіснив їх з міста. Але в листопаді 1703 року повстанці удруге оточили Паланок. Опір австрійського гарнізону було подолано 16 лютого 1704. Новий власник замку знову реконструював і укріпив його.
У 1705 році Мукачівська цитадель стала повноцінною столицею Трансільванії - сюди був переведений монетний двір.

   Вісім років тривалий боротьба угорських повстанців (куруців) проти австрійського поневолення, і весь цей час Паланок був їх центром. Але повстання потихеньку затухало. Австрійці захоплювали все нові території Угорщини. На початку 1711 року Паланок залишався єдиним опорним пунктом армії повстанців. 24 червня 1711 захисники замку капітулювали. На два століття Мукачевський замок став власністю австрійської корони.
У 90 роках XVIII століття Паланок було перетворили на в'язницю. Він став однією з найбільш суворих політичних в'язниць Австро-Угорщини. Вже будучи в'язницею замок пережила велика пожежа, під час якої повністю згоріли всі дерев'яні будівлі замку. У 1848 році Паланок з політичної в'язниці перетворили на звичайну, а звичайну ліквідовували в 1896.

 Зараз Паланок - це відреставрована середньовічна фортеця. У ньому функціонують: історичний музей, картинна галерея з виставкою сучасних живописців, художній салон, виставка "Дерев'яні церкви Закарпаття". Є в замку затишні кав'ярні, які привітно зустрічають відвідувачів - українських та іноземних туристів.
Категория: Мукачеве | Просмотров: 46634 | Добавил: Admin | Рейтинг: 4.7/3
Всего комментариев: 1
1  
Я вышел на заслуженный отдых. Сейчас не знаю что Мне делать в свободное время?
Может быть кто нибудь подскажет, чем себя занять.
Лично Я склоняюсь к сельскому хозяйству.
Теперь сижу, изучаю такие темы, как:

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]